Перископ для підводних човнів.
Сара Метер в 1845 році запатентувала пристрій, який може визначати відстань до об’єктів.
Астролябія та ареометр.
Гіпатія Олександрійська, антична математикиня, астрономка і філософиня, перша серед великих науковиць, яка народилася приблизно у 370 р.. до н.е. зробила величезний внесок у створення астролябії – одного з найстаріших астрономічних інструментів, приладу для вимірювання координат небесних тіл. Гіпатія також винайшла ареометр — прилад для визначення густини рідини.
Снігоприбиральна машина.
Звичайна секретарка, Синтія Вестовер, вирішила, що чистота повинна бути не лише в будинку, але також і на вулицях. У 1892 році вона зібрала першу машину для чищення доріг від снігу.
Посудомийна машина.
Після того, як Джозефіна Кокрейн виявила відсутність кількох тарілок в своєму улюбленому фарфоровому сервізі, вона винайшла машину, яка не б’є посуд, а тільки миє. Машина була створена в 1886 році, але визнана необхідною в господарстві річчю лише через 40 років.
Циркулярна пила.
Табіта Беббітт, спостерігаючи за розпилом колод пилкою з двома ручками, за які чоловіки тягнули то вперед, то назад, помітила, що хоч навантаження з обох сторін на чоловіків однакове, колоди розпилюються тільки при русі пилки вперед. Вона вирішила, що це марна трата сил, енергії і часу, і створила прототип пили в 1810 році, яку пізніше стали використовувати в лісопильній промисловості.
Склоочисники.
Після того, як Мері Андерсон стало шкода водіїв, яким доводилося зупиняти машину кожну хвилину під час хуртовини, щоб згребти сніг зі скла, вона придумала в 1903 році перші автомобільні двірники.
Автомобільний глушник.
Світ став тихіший після того, як в 1917 році Ель Долорес Джонс винайшла акустичний фільтр для автомобіля.
Wi-Fi.
Хеді Ламарр знялася у фільмі режисера Густава Махато з Чехословаччини, після чого отримала скандальну славу. У цьому фільмі вперше була показана сцена сексуального характеру. Це призвело до того, що Адольф Гітлер назвав Хеді ворогом 3-го рейху, а папа римський Пій XII закликав католиків взагалі не дивитися цей фільм. Але Хеді не тільки кіно захоплювалася. Вона запатентувала в 1941 році також і секретний засіб для зв’язку, щоб утрудники супротивникам перехоплення. Винахід використовували в американських торпедах з 1962 року. На сьогоднішній день його використовують в мобільному зв’язку і в Wi-Fi.
Сигнальні ракети
У 1847 році Марта Костон перебирала записники свого покійного чоловіка й виявила там креслення сигнальних ракет, які можна було використовувати для передачі повідомлень з корабля на корабель. Марта витратила цілих 10 років, щоб довести ідею чоловіка до стану готової розробки, і в результаті досягла свого: винахід було визнано надзвичайно важливим.
Керівництво МВС США викупило у жінки патент на створення сигнальних ракет. На жаль, Марта Костон на цьому нічого не заробила, отримавши за свій винахід лише 15 тисяч доларів з обіцяних 120 тисяч.
Машина для виготовлення паперових пакетів
Першу машину, яка робила паперові пакети з пласким днищем, у 60-х роках XIX століття винайшла Маргарет Найт, коли вона працювала на паперовому заводі. В неї з’явилася ідея про створення машини, яка могла б автоматично «штампувати» паперові пакунки. Через кілька місяців Найт зібрала цей агрегат й успішно його випробувала. На жаль, відразу ж заробити на своїй ідеї Маргарет не вдалося. На подив Найт, працівники патентного бюро повідомили їй, що якийсь Чарльз Аннан уже отримав аналогічний патент декількома днями раніше. Виявилося, що він побачив машину Маргарет під час відвідування паперового заводу й швиденько вкрав чужу ідею. Найт звернулася до суду, де надала судді ескізи, креслення, замітки й розрахунки свого винаходу і це допомогло їй виграти справу. Патент Аннана був визнаний недійсним, і в 1871 році гроші за винахід апарата для створення паперових мішків отримала Маргарет.
До речі, за своє життя Маргарет Найт отримала 26 патентів на різноманітні винаходи.
«Невидиме» скло
Ми часто помічаємо, що, якщо дивитися через бінокль, картинка стає не тільки більшою, але й яскравішою, чіткішою. Значна заслуга в цьому першої жінки-науковиці в дослідницькій лабораторії General Electric та першої жінки, яка отримала ступінь доктора наук з фізики у 1926 році Катаріни Блоджет. Спільно зі своїм учителем Ірвінгом Ленгмюром вона розробила метод формування моно- й мультимолекулярних плівок, тобто створила «невидиме» скло, яке пропускало 99% світла й не відбивало його.
Її винахід уперше застосували в кінематографі в Голлівуді в 1939 році. Сьогодні таке скло використовується в багатьох сферах: у виробництві сучасних електронних приладів, у телескопах. Технологія Блоджет лежить в основі виробництва лінз камер, скла автомобілів, окулярів тощо.
Винахід кевлар
Усередині 1960-х років хімік Стефані Кволек працювала над матеріалом, який можна було б використовувати для армування автомобільних шин. Зрештою, після кількох років експериментів, Кволек отримала синтетичне волокно, що в 5 разів міцніше за сталь і легше за скловолокно. Цей матеріал був запатентований під назвою «келар».
Сьогодні він використовується не тільки для виробництва захисного обладнання (зокрема бронежилетів) та спортивного інвентарю, але навіть в авіаційній і космічній промисловості. З кевлару виготовляють троси, кузови автомобілів і катерів, фюзеляжі літаків і деталі космічних кораблів. Володіючи підвищеною теплостійкістю й стійкістю до вогню, матеріал з кевларового волокна широко використовується для виробництва захисного спорядження пожежників. Сам кевлар не плавиться, а розпадається. Цей процес починається за температури від 420°С.
Матеріал Стефані Кволек став реальним захистом для життів тисяч поліцейських, пожежників і військових та широко використовується в протезно-ортопедичній промисловості.
Комп’ютерне програмне забезпечення
Під час Другої світової війни Ґрейс Гоппер вступила до лав ВМС США і дослужилася до звання контр-адмірала. Їй доручили працювати над новим комп’ютером Mark-1.
Минуло зовсім небагато часу, і вже в 1950-х роках вчена очолила передові розробки в галузі комп’ютерного програмування.
Ґрейс була однією з авторів компілятора для мови програмування, за допомогою якого можна було перетворювати інструкції на код, який зчитував комп’ютер. Це пришвидшило процес програмування і радикально змінило спосіб роботи електронних обчислювальних машин.
Завдяки пані Гоппер в англійській мові набув поширення термін “de-bugging” (усунення помилок у роботі програми, а буквально – “усунення комах”) після того, як вона витягла зі свого комп’ютера міль.
“Неймовірна Ґрейс”, як її називали, продовжувала працювати з комп’ютерами, доки у віці 79 років не пішла у відставку. На той момент вона була найстаршим офіцером на службі ВМС.
Визначення номеру абонента і очікування виклику
Доктор Ширлі Енн Джексон — американський фізик-теоретик. Завдяки її дослідженням 1970-х років виникла система автоматичного визначення номера абонента, що телефонує, та опція очікування виклику, коли абонент розмовляє з іншою людиною.
Завдяки її відкриттям в галузі телекомунікацій надалі стало можливим створення портативного факсу, оптичного волокна та елементів сонячних батарей.
Це перша афроамериканка, яка здобула ступінь PhD в Массачусеттському інституті технологій і очолила один із провідних дослідницьких університетів — політехнічний інститут Ренселлера.
Виокремлення стовбурових клітин
Свій патент Енн Цукамото отримала у 1991 році. Її праця зумовила значний поступ у розумінні того, як функціонує кровоносна система у пацієнтів, хворих на рак. Можливо, це допоможе винайти ліки від онкологічних захворювань.
Пані Цукамото надалі досліджує ріст стовбурових клітин. Спільно з колегами вона запатентувала більше семи інших винаходів.
Батареї для космічних станцій
Ольга Д. Ґонзалес-Санабрія була розробницею технології, яка уможливила створення цих батарей у 1980-х. Нікель-водневий акумулятор із тривалим терміном служби — досить важливий винахід, адже завдяки йому вирішили проблему живлення Міжнародної космічної станції.
Опалення для автомобіля
Американська інженерка Маргарет Вілкокс в 19-му сторіччі винайшла перший обігрівач для автомобіля, який спрямовував гаряче повітря від двигуна до ніг водія, не даючи їм змерзнути.
